Бібліотека була і залишається острівцем збереження національної культури, народних традицій і звичаїв, історії селища, села. Вона є територією духовності знань, помічником в освіті, професійному становленні, організації дозвілля. Сільська бібліотека не може похвалитися сьогодні великим набором послуг для своїх користувачі-дітей. Але багато що вона може зробити. Все залежить від особистості фахівця, його бажання працювати творчо, змінити роботу бібліотеки на краще, долучити до цього процесу владу, спонсорів, читачів.
1 серпня в дитячій бібліотеці селища Городниця відбувся зональний семінар-практикум на тему: «Основні критерії роботи бібліотеки з користувачами-дітьми» для сільських бібліотекарів. Розпочала семінар-практикум завідуюча районною бібліотекою для дітей О.Б.Данюк зі слів привітання та методичних порад щодо сучасних форм і напрямків роботи з користувачами-дітьми. Проведено практичне заняття щодо оформлень книжкових виставок.
Методист районної бібліотеки для дітей Метельський В.М. надав консультацію, як організувати роботу з користувачами-дітьми молодшого та середнього віку. Під час семінару-практикуму бібліотекарем Костюк А.А. та Кириєнко Ж.А. було проведено показовий масовий захід за участі користувачів дитячої бібліотеки смт Городниця (КВК – «Книга – твій друг»).
Бібліотекар Городницької дитячої бібліотеки Костюк А.А. розповіла про історію та становлення бібліотеки в смт. Городниця.
На завершення було проведено анкетування працівників сільських бібліотек з метою виявлення професійних орієнтацій, поглядів, позицій, переконань і потреб бібліотечних спеціалістів.
Матеріал підготували працівники
районної бібліотеки для дітей
... Читати далі »
Під такою назвою 28-го липня, на фортеці, в програмі міжнародного свята «Лесині джерела», відбулося народне театралізоване дійство, організоване відділом культури і туризму районної державної адміністрації (начальник Сергій Найдюк), районним Будинком культури (директор Юлія Сидорчук, режисер Валентина Шевелюк) та районним методичним центром народної творчості (завідувачка Мирослава Повторейко).
У привітанні Берегині (завідувачка денним стаціонаром для дітей міськрай ТМО Лариса Демчук), яка «добилася до вічної Деревлянської Хати, до рідного порогу» з далеких віків, були і такі слова:
Сьогодні люди з всеї України,
ідуть у Звягель, де колиска Лесі
дзвенить у вітрі співом колисковим, —
до Духа ЇЇ Слова, щоб почути,
уздріти Світ Краси благословенний
і співтворцем у нім себе відчути!
За задумом авторки сценарію Н. Талько-Петрук Деревлянська Хата це — символічна святиня прадавньої культури, духовності древнього Звягеля, України. Саме в такому руслі до названої символічної Хати з глибини віків йшли дивовижні міфологічні герої: Чур, Предкині, Богатир Деревлянський, Лісовик, Мавка, Дерева, Чортик, Ведмідь, Лякливиці, Параска і Палажка, козаки, хорові, фольклорні, танцювальні колективи, гумористи, солісти з сіл Новоград-Волинського району. Учасники народного гурту української пісні «Кришталеві дзвони» говорили:
До Лесиних джерел ідемо.
А чули, що стоїть у Звягелі
Українська Хата —
Дивами багата,
А в ній — сама Берегиня Роду Українського,
За свій рід молиться.
То оце ми і прийшли для неї поспівати,
Хату збагатити, розвеселити!
Бібліотека була і залишається острівцем збереження національної культури, народних традицій і звичаїв, історії селища, села. Вона є територією духовності знань, помічником в освіті, професійному становленні, організації дозвілля. Сільська бібліотека не може похвалитися сьогодні великим набором послуг для своїх користувачів-дітей. Але багато що вона може зробити. Все залежить від особистості фахівця, його бажання працювати творчо, змінити роботу бібліотеки на краще, долучити до цього процесу владу, спонсорів, читачів.
В сільській бібліотеці села Ярунь відбувся семінар-практикум на тему: «Основні критерії роботи бібліотеки з користувачами-дітьми» для сільських бібліотекарів.
Розпочала семінар-практикум завідуюча районною бібліотекою для дітей О.Б.Данюк зі слів привітання та методичних порад щодо сучасних форм і напрямків роботи з користувачами-дітьми, а також проведено практичне заняття щодо оформлення книжкових виставок.
Методистом районної бібліотеки для дітей Метельським В.М. надано консультацію працівникам сільських бібліотек, в якій було висвітлено питання щодо організаційної роботи з користувачами-дітьми молодшого та середнього віку. Під час семінару-практикуму бібліотекарем Коваль Л.М. проведено показовий масовий захід за участі користувачів дитячого відділу сільської бібліотеки с. Ярунь (КВК – «Книга – твій друг»).
На завершення роботи семінару проведено анкетування працівників сільських бібліотек, з метою виявлення професійних орієнтацій, поглядів, позицій, переконань і потреб бібліотечних спеціалістів.
Матеріал підготовлено
працівниками районної бібліотеки для дітей
7 липня виповнилось 130 років від дня народження класика білоруської літератури, поета, драматурга, публіциста, видатного діяча білоруського Відродження початку ХХ ст.. Янки Купали (справжнє ім'я – Іван Домінікович Луцевич).
Народився Янка Купала в 1882 році у селі В'язинка під Мінськом. Батько належав до дрібної збіднілої шляхти, яка орендувала землю у поміщицькому селі. У 1888 року закінчив Білоруське народне училище.
Перший вірш білоруською мовою — «Моя доля», уперше надрукований 15 липня 1904 року.
Восени 1908 року Купала приїжджає у Вільно, де працює у редакції «Наша Нива». У віленський період видається величезна кількість широковідомих згодом віршів —«Молода Білорусь», «Заклята квітка», «Відквітування» та інші, деякі з них друкуються «Нашою Нивою».1908 року в Петербурзі виходить перший збірник Купали під назвою «Сопілка».
8 липня 1910 року окремою книгою виходить поема Купали «Адвечная песьня» (Вічна пісня), а 13 жовтня 1910 року — друга його збірка «Гусляр».
У травні 1910 року завершена поема «Курган», а в серпні того ж року — драматична поема «Сон на кургані», один із найвизначніших творів поета, символічний прояв ганебного становища тодішньої Білорусі. Окремим виданням поема вийшла 1912 року в Петербурзі.
Навесні 1913 року був виданий третій збірник Купали — «Шляхом життя». Вірші, що складали цей збірник, на відміну від попередніх двох, присутній значний вплив естетики модерну. Серед інших творів у збірнику містилася драматична поема «На годівлі».
У вересні 1913 року виходить головний твір дореволюційної творчої спадщини Купали — драма «Розкидане гніздо». У ній розповідається про трагедію білоруського народу на прикладі однієї селянської сім'і, яка залишається без землі і притулку. П'єса була поставлена на сцені у 1917 році, після революції, а надрукована ще пізніше — у 1919 році у Вільно.
28 червня 19
... Читати далі »
Ігор Леонтійович Муратов народився 28 липня 1912 року в родині службовця в Харкові. У 1930 році він закінчив хімічну профшколу. Характер майбутнього письменника гартується в робітничих колективах заводів «Електросталь» і Харківського тракторного. Згодом молодий член Спілки письменників, автор двох поетичних збірок іде вчитися і закінчує філологічний факультет Харківського державного університету.
Працездатність Ігоря Муратова величезна, все життя заповнене натхненною, невтомною і напруженою творчою роботою. За твір «Буковинська повість» удостоєний звання лауреата Державної премії. Протягом 30-х років і на початку 40-х одна за одною виходять у світ книжки віршів «Комсографік», «Загибель синьої птиці», «Багаття», «Дванадцятий полк», поеми «Важкий прогін», «Зелені зозулі», «Остап Горбань», вірші для дітей.
У післявоєнні роки І. Муратов виявляє себе теж насамперед як поет. Перша повоєнна книжка «Поетичні трилогії»складається з творів, написаних до війни ( «Фінський фронт», «Трилогія великої любові» ) і після війни («Похідна трилогія», «Солдатські портрети» і ін.). Виходять у світ книжки поезій «слово про Харків», «Трибуна», «Ідуть богатирі», «Лірика», поеми «Повість про щастя».
З 50-х років Ігор Муратов виявляє себе не лише як поет, а і як прозаїк. Збірки віршів чергуються з книжками прози: повісті «Жила на світі вдова», «Свіже повітря для матері», роман «У сорочці народжений» і документальна поема в прозі «Дорога до сина».
На абонементі Новоград-Волинської районної бібліотеки для дорослих оформлено книжкову виставку «Сповідь І.Л. Муратова» до 100-річчя з дня народження видатного українського поета та письменника.
Матеріал підготували працівники
районної бібліотеки для дорослих
10 липня минає 75 років від дня народження українського поета, перекладача, мистецтвознавця, журналіста, громадського діяча, нашого земляка Валентина Болеславовича Грабовського. В.Грабовський народився у 1937р. в селі Городне Краснокутського району на Харківщині, а 1939 р. переїхав з ріднею на Житомирщину. Дитячі та юнацькі роки минали в батьківському селі Вірівка Ємільчинського району Житомирської області. Рано втратив батька (загинув на війні). Залишився з матір`ю, яка згодом стала головною героїнею його поезій. Валентин закінчив Вірівську початкову школу, потім – Нараївську семирічку, в 1954 році закінчив Великояблунецьку середню школу зі срібною медаллю. Затим навчався на філологічному факультеті Житомирського педінституту ім. І.Франка (1954-1959) та на факультеті журналістики Вищої партійної школи при ЦК КП України в Києві. З журналістикою В.Грабовський пов`язав своє життя в серпні 1959р. Спершу працював у редакціях районних газет, а з березня 1964 до серпня 1986-го – в колективі редакції обласної газети «Радянська Житомирщина». В останні роки і години працював головним редактором всеукраїнського часопису «Народний лікар України». Понад 20 років Валентин Болеславович очолював обласне літературне об`єднання ім. Б.Тена, а згодом – літературно-мистецьку студію ім.М.Клименка при Житомирському видавництві «Полісся».
За піввіку В.Грабовський видав майже два десятки популярних у широкому літературному і читацькому світі книг. Багато його книг є у нашій районній бібліотеці для дорослих, його вірші є в альманахах та періодичних виданнях (газетах, журналах). Вихід в світ кожної нової книжки ставав подією в літературному житті Житомирщини.
У поезії він був пошуковцем, а в пошуку історичним та мистецьким – поетом. Діапазон його художнього мислення тісно ув`язувався із топонімікою та історією Полісся.
«Не жить мені, якщо забуду
... Читати далі »
До 195-річчя від дня народження видатного художника І.К. Айвазовського у читальній залі районної бібліотеки для дорослих відбулася презентація книги Миколи Барсамова «Айвазовський в Криму».
Іван Костянтинович Айвазовський — російський живописець-мариніст вірменського походження. Створив понад 6 тисяч полотен, найвідоміші з котрих морські пейзажі та сцени морських баталій, які нині прикрашають музеї світу та приватні зібрання.
Народився в сім'ї вірменського крамаря, родина якого переселилася в Крим з Галичини в 1812 році. Сім'я жила бідно і вже в 10 років Іван працював у міській кав'ярні. Він прекрасно грав на скрипці і співав, але найбільшою радістю для нього було малювати самоварним вугіллям на стінах будинків. Цей «настінний живопис» помітив архітектор Кох, який подарував Івану перші олівці і папір, а потім показав малюнки градоначальнику І. О. Казначеєву. Олександр Іванович, ставши губернатором, забрав підлітка з собою до Сімферополя, поселив у своєму будинку, віддав до гімназії.
Іван Айвазовський подорожував за кордоном, працював у Римі, Неаполі, Сорренто, Венеції, Парижі, Лондоні, Амстердамі. 1845 на запрошення турецького султана побував у Стамбулі. Пізніше відвідував це місто ще вісім разів з 1845 по 1890 та писав полотна на замовлення султанів Отоманської імперії. 30 цих робіт виставлено в музеї імперії палаці Dolmabahçe. Айвазовський вільно розмовляв українською мовою.
Після свого повернення назавжди оселився у Феодосії, де збудував будинок та майстерню, влаштовував виставки, грошові надходження від яких передавав на добродійні цілі, 1880 заснував картинну галерею. З 1844 академік Петербурзької академії мистецтв, а з 1887 — її почесний член. З 1894 член Товариства південноросійських художників в Одесі.
Наприкінці життя передав у дарунок рідн
... Читати далі »
Серед народних свят літнього циклу найбільшої популярності в нашому районі набуло свято Купала. У давнину воно відбувалося із виконанням багатьох ритуалів та магічних дій, ворожінь, гульбищ, що супроводжувались купальськими піснями. Багато цікавих обрядів і ритуалів дожили до наших часів, вони виявляють тісний зв`язок із давніми віруваннями, за якими цей день вважається шлюбом Води і Сонця (Лади з Купалом).
6-7 липня в селах району було проведено ряд цікавих, різноманітних театралізованих дійств. Кожне свято було по-своєму цікавим, але вони мали одне спільне, це міфічні персонажі, які були обов`язковими у святі: образ Марени (що уособлює хмару, родючу вологу), атрибутами були віночки (це символ річного коловороту, сонячного світла і безконечності, дівочості), ігри відбувалися навколо рядженого деревця (Купайлиці), а коли стемніло – палало купальське вогнище, яке символізує з`єднання землі з небом. Молодь з радістю перестрибувала через багаття, бо воно має магічну і очисну силу. За повір`ям, в купальську ніч розцвітає квітка папороті, і хто її знайде, матиме все, що забажає. Ряд мотивів і обрядів перегукуються з Русалками і Водяним. Такі свята приносять радість, наповнюють серця і душі великою позитивною енергією, і хочеться жити, творити, кохати.
На запрошення голови Рогачовського районного виконавчого комітету В.Л. Банчука з 1 по 3 липня делегація від Новоград-Волинського району у складі: начальника відділу культури і туризму райдержадміністрації Найдюка С.В., депутата районної ради Газарова А.О., Городницького селищного голови Онищука І.А., директора Городницького СТ Гранецького В.А. та творчого колективу «Чарівниці» Будинку культури с. Пилиповичі виїжджала у місто Рогачев Республіки Білорусь. Протягом трьох днів проходили урочистості, присвячені Дню Незалежності Республіки Білорусь та 870-річчю міста-побратима Рогачова.
Серед ряду святкових заходів був проведений 5-ий міжрегіональний фестиваль «Зорі над Дніпром», ціль якого – єднання трьох слов`янських народів. У фестивалі брали участь творчі колективи із Білорусі, України та Росії. Гідно представив наш район творчий колектив «Чарівниці», яким керує заслужений працівник культури України Примак В.О. За участь у фестивалі колектив отримав диплом та цінні подарунки.
Рядки, що приголомшують серця,-
Як світле і святе навік прощання
Письменника, Поета і Митця
О. Карагедова
1 липня 2012 року в с. Немильня відбулося щорічне свято поезії «Липневий янгол» - як данина пам’яті поету-земляку Юрку Гудзю. Цього року виповнилася 56-та річниця з дня його народження і 10-та річниця з дня його загибелі (20.02.2002 р.).
Голова Міжнародного поетичного братства Ю.Гудзя (м. Житомир) Марія Рудак щорічно організовує делегацію мистецтвознавців та літераторів м. Києва, Житомира, Рівного, Малина, Тернополя, Чуднова.
І ось цього недільного дня, в день народження Ю.Гудзя, гості завітали в с. Немильня, де зустрілися із сільською громадою. Зустріч відбулася в школі. Директор Олена Павлівна Гудзь із учнями зустріла гостей хлібом-сіллю.
На зустріч прибув заступник голови районної ради М.А. Лосовський та працівники районної бібліотеки ім. Лесі Українки: директор Матвійчук М.В. та провідний бібліотекар Перехожук С.О.
Усі гості відвідали могилу письменника, поклали квіти, на місці поховання була проведена молебень, яку провів отець Костянтин (Гай Костянтин) – поет, бард; мешкає та служить у Житомирі.
Після кладовища всі гості та земляки письменника зібралис
... Читати далі »
