Під такою назвою 28-го липня, на фортеці, в програмі міжнародного свята «Лесині джерела», відбулося народне театралізоване дійство, організоване відділом культури і туризму районної державної адміністрації (начальник Сергій Найдюк), районним Будинком культури (директор Юлія Сидорчук, режисер Валентина Шевелюк) та районним методичним центром народної творчості (завідувачка Мирослава Повторейко).
У привітанні Берегині (завідувачка денним стаціонаром для дітей міськрай ТМО Лариса Демчук), яка «добилася до вічної Деревлянської Хати, до рідного порогу» з далеких віків, були і такі слова:
Сьогодні люди з всеї України,
ідуть у Звягель, де колиска Лесі
дзвенить у вітрі співом колисковим, —
до Духа ЇЇ Слова, щоб почути,
уздріти Світ Краси благословенний
і співтворцем у нім себе відчути!
За задумом авторки сценарію Н. Талько-Петрук Деревлянська Хата це — символічна святиня прадавньої культури, духовності древнього Звягеля, України. Саме в такому руслі до названої символічної Хати з глибини віків йшли дивовижні міфологічні герої: Чур, Предкині, Богатир Деревлянський, Лісовик, Мавка, Дерева, Чортик, Ведмідь, Лякливиці, Параска і Палажка, козаки, хорові, фольклорні, танцювальні колективи, гумористи, солісти з сіл Новоград-Волинського району. Учасники народного гурту української пісні «Кришталеві дзвони» говорили:
До Лесиних джерел ідемо.
А чули, що стоїть у Звягелі
Українська Хата —
Дивами багата,
А в ній — сама Берегиня Роду Українського,
За свій рід молиться.
То оце ми і прийшли для неї поспівати,
Хату збагатити, розвеселити!
І лунали в Хаті пісні, гумор, неповторні козацькі оповідки, дзвеніли запальні танці, святкові ігри та забави. Свято вражало глибиною часових віків, міфологічними героями, було наповнене духом Лесі Українки, її вболівання за природу рідного краю. Ось як цю тему передала прекрасна Мавка (Світлана Целецька):
Красою буду проганяти Зло.
Так Леся вчила, та дівчинка,
що в Звягелі родилася, жила,
що знала мову всіх в Житті присутніх
і бачила — невидиме для інших!
Її Творець послав в цей край прадавній
почути Пісню Лісову священну,
й людською мовою донести людям,
аби звучала Славою Природі,
і Славенем Творця, що Білий Світ створив!
У гостинній Хаті гості пригощалися прадавньою медовою кашею (від Ярунського споживчого товариства).
-- Люба родино деревлянська,
сестри і браття!
Запалім на честь свята величного
Родове світлосяйне багаття!
Щоб вогонь той світив нам в пітьмі,
грів у стужу зимову,
щоб при ньому ми — пращурів
чули святкову розмову!
Щоб при ріднім кострі
разом з нами була Україна
й наша Леся — Свята Українка!
Після таких закличних слів Берегині Звягельське небо засвітилося яскравим, нетлінним полум’ям Родового Багаття!
Матеріал підготувала
методист РМЦНТ
Ніна Петрук
|
