К У Р Ч И Ц Ь К А
сільська рада

На території сіл Курчиця, Ходурки, Курчицька Гута, Михиївка розташовано
10 пам`яток:
5 – історії
5 – археології


Пам`ятки археології


Курганні могильники IX-XIII ст.

розташовано у селі Ходурки, правий берег річки Случ,
урочище «Сербина гора».

Курганний могильник розташований на дюноподібному підвищенні, що витягнуте вздовж високого корінного правого берега річки Случ на 80 м, шириною 40 м. На поверхні простежуються 5 насипів висотою 0,50-1 м та 4-5 м в діаметрі, а також залишки трьох розкопаних насипів. На поверхні території могильника помітні кам`яні брили. Біля могильника встановлений охоронний знак у вигляді базальтової полірованої стели з відповідним написом.
 

Курганна група X-XIIст.
с. Ходурки, південно-східна околиця села.
 

Поселення II тис.
с. Ходурки, південно-східна околиця села.
 

Поселення I тис.
с. Курчуця, південно-західна околиця села, гирло р. Церем

Поселення Х-ХІII ст.
с. Курчиця, східна околиця села, правий берег р. Случ


Пам`ятки історії


Меморіальний комплекс Партизанської Слави
на честь партизанських з`єднань «Партизанський дуб»

розташований на околиці лісового масиву села Курчиця,
біля шосе Городниця-Новоград-Волинський

З листопада 1942 року Городницький район (тепер Новоград-Волинський) увійшов до смуги суцільного партизанського краю Полісся. На цьому місці під кодовою назвою „Біля партизанського дуба” з листопада 1942 до січня 1944 знаходилося місце зустрічі зв’язкових і розвідників партизанських з’єднань під командуванням В.Андрєєва, А.Грабчака, С.Ковпака, С.Маликова, М.Наумова, О.Сабурова, І.Скубка, О.Федорова, І.Шитова, М.Шукаєва. Розвідники та зв’язкові обмінювалися інформацією про дислокацію та пересування ворожих військ, передавали своїм командирам плани спільних військових операцій, супроводжували в партизанські загони поповнення з місцевого населення. Жителі району сформували власні окремі партизанські загони „Перший Волинський” (командир М.Гордєєв), „25 років Радянської України” з’єднання С.Маликова, ім. М.Хрущова з’єднання І. Скубка. Тут було сформовано партизанське з’єднання І.Шитова.
1974 року на цьому місці споруджено меморіальний комплекс партизанської Слави «Партизанський дуб». До його складу входять:
1. Пам’ятний знак, що складається із двох плит нерівної форми сірого лабрадориту, встановлених на двоступеневому бетонному постаменті, облицьованому плиткою полірованого габро. На плиті справа з тильної сторони (чорний полірований габролабрадорит) кольорове зображення сивочолого партизана (передній план), молодого воїна та жінки (на задньому плані). Сивочолий партизан, міцно тримаючи рушницю, стоїть прямо, голова повернута вправо, чоловік ніби пильно вдивляється вдалину. Зі зброєю в руках молодий воїн та жінка зображені так, неначе кудись поспішають. На плиті зліва з тильної сторони (чорний полірований габролабрадорит) меморіальний напис: ”Партизани Великої Вітчизняної війни – невмирущий символ безсмертя нашого доброго і чесного народу”. На постаменті по обидві сторони встановлено декоративні вази для квітів. До пам’ятки веде алея, викладена бетонними фігурними плитами.
2. Гранітний обеліск полірованого габро у вигляді стовбура й крони дерева, на полірованій, чільній грані якого викарбовано присвятний напис: ”Тут в 1942-1944 роках пересікалися бойові шляхи партизанських з’єднань, які очолювали прославлені командири Ковпак С.А, Федоров О.Ф., Маликов С.Ф., Сабуров О.М., Шитов І.І., Скубко І.Є., Грабчак А.М., Наумов М.І., Андрєєв В.А., Шукаєв М.І.” та прізвища десяти командирів партизанських з’єднань. Обеліск встановлено за 15 м від пам’ятного знаку.
3. Сірий гранітний камінь, що розташований західніше обеліску, встановлений на місці зрізу старого дуба. У роки війни дуб для розвідників та зв’язкових слугував орієнтиром. На камені вмонтовано пластмасову табличку з інформаційним написом. До каменю веде доріжка з живоплоту.
4. Реставрована партизанська землянка, яка збудована із колод дерев. Землянка розташована за 2 м на південний схід від пам’ятного знаку.
 

Пам`ятник спаленому селу та воїнам-односельчанам

розташований у центральній частині села Курчиця, біля клубу
 

У травні 1942 року поблизу села Курчиця було сформовано партизанський загін „Перший Волинський” (командир М.Гордєєв) у кількості 35 чоловік, який влився до складу з’єднання С.Маликова. Також тут діяв партизанський загін ім.В.Чапаєва. За 5 км на північний захід від Курчиці знаходилася партизанська землянка під кодовою назвою „Біля партизанського дуба”, яка слугувала місцем зустрічі розвідників та зв’язкових партизанських з’єднань В.Андрєєва, А.Грабчака, С.Ковпака, С.Маликова, Я.Мельника, М.Наумова, О.Сабурова, І.Скубка, О.Федорова, І.Шитова, М.Шукаєва. В партизани йшли сім’ями. Серед них: Никифор Архипович, Григорій Архипович, Олександра Герасимівна, Карпо Никифорович Романчуки. Саме вони створили в с.Курчиця підпільну організацію, координували дії партизанських зв’язківців. 15 серпня 1943 року за участь в партизанському русі карателі повністю спалили село. Під час здійснення каральної операції 14 жителів села було розстріляно, 19 – спалено в їх оселях живими (з них вісім дітей).
1977 року на місці страти встановлено бетонний пам’ятник – двофігурну скульптурну композицію, що зображує пораненого літнього чоловіка, який своїм тілом закриває підлітка. На чільній грані бетонного кубоподібного постаменту вмонтовано мармурову табличку з викарбуваним меморіальним написом: ”Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда, яка чума мене косила, а сила знову розцвіла”.
За 1 м праворуч від скульптурної групи на бетонній основі напівнахилом покладено три плити із габро, на яких викарбувано прізвища 70-ти воїнів-земляків, загиблих на фронтах Другої світової війни 1941-1945. До підніжжя скульптурної групи в чотири ряди вимощено бруківку з бетонних плит.
 

Пам`ятник воїнам-односельчанам

розташований у центральній частині села Курчицька Гута, біля клубу
 

На фронтах Другої світової війни загинуло 29 жителів села. У період тимчасової окупації у районі села Курчицька Гута дислокувалися партизанські загони з`єднання Маликова С.Ф., Наумова Н.І. За зв'язок і допомогу партизанам, за опір окупантам 15 серпня 1943 року фашисти повністю спалили село.
У 1983 році на честь полеглих односельців встановлений пам’ятник – залізобетонну скульптуру воїна-визволителя з автоматом у лівій руці та піднятою правою рукою. Скульптор – К.Васильченко, архітектор – П.Перевозник. Скульптуру встановлено на бетонному постаменті. До підніжжя викладено три мармурові плити з прізвищами загиблих односельців.
 

Братська могила радянських партизанів

розташована у північній частині села Михиївка, південна частина кладовища
 

У братській могилі поховано дев’ять осіб. Серед них: два бійці місцевого партизанського загону ім. В.Чапаєва (командир М.Гордєєв) В.Зозуля (1915-43) та Г.Захарчук (1923—43). Загинули в серпні 1943 в бою з карателями. В.Зозуля входив до складу підпільної групи с.Ярунь. Після провалу групи влився в партизанський загін. Нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни (посмертно). 1944 року в цю ж могилу поховано сім бійців партизанського загону ім. М.Хрущова з’єднання С.Маликова. Загинули 12 грудня 1943 в бою за звільнення села від німецьких військ.
1988 року на могилі встановлено прямокутну стелу полірованого габро з викарбуваними на ній зображенням п’ятикутної зірки, лаврової гілки, зламаної гвоздики та меморіальним написом: „Здесь похоронены партизаны Захарчук Григорий Кириллович Зозуля Василий Дмитрович, которые погибли в бою 1943 г.” На могилу покладено гранітну плиту.
 

Братська могила радянських воїнів

розташована у північній частині села Ходурки, східна частина кладовища
 

У братській могилі поховано чотирьох воїнів середнього командного складу 124-ї стрілецької дивізії. Загинули при командирській розвідці у липні 1941року. Їх імена невідомі. 2002 року з урочища «Дівка» з місця розташування табору «Першого Волинського» партизанського загону перепоховано партизанку. Ім’я невідомо.
1988 року на могилі встановлено прямокутну стелу полірованого габро з викарбуваними на чільній грані зображенням п’ятикутної зірки, пшеничного колосу, вічного вогню та меморіальним написом: «Вічна слава героям, які віддали своє життя за наше сьогодення. Ім’я твоє невідоме, подвиг твій вічний». Постамент гранітний. На могилу покладено гранітну плиту.