Культура Лесиного краю
Меню cайту





Пошук

Оголошення

Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Корисні сайти







Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вітаю Вас, Гість · RSS 19.03.2024, 05:31

Благословенна земля Новоград-Волинщини.

Це вона, щедра і барвиста, співуча і колосиста,

вмита річковими хвилями, наповнена пташиним

дзвінкоголоссям спородила працьовитий і талановитий

люд нашого краю, душа якого співає і грає дзвінко, розлого

і ніжно, так як велить йому навколишня краса і багатство рідного краю.


Новоград-Волинщина – мальовничий поліський край – життєдайний, як травневі дощі, неозорий, як сині льони, гостинний, щирий і такий рідний – як материнські руки. Його дивовижна неповторність мереживом вплітається у сиву давнину, озивається до нас голосами наших предків.
 Як символи багатства та краси землі Новоград-Волинської шумлять вікові модрини, бурштиновим намистом розквітає щовесни азалія понтійська, ваблять око шапкасті зарослі верболозу, чорниці та журавлини.
 Новоград-Волинський район утворений 7 березня 1923 року. Його центром є Новоград-Волинський (до 1795 року – Звягель) – місто обласного підпорядкування, розташоване на обох берегах річки Случ (басейн Прип`яті), за 87 км від обласного центру –м. Житомир, і за 227 км від столиці України – м. Києва. 
 Територія, яку займає Новоград-Волинський район, була заселена людьми ще в добу кам`яного віку, про що свідчать археологічні знахідки з кременя білі сіл Ярунь, Киянка, Городище. Є археологічні знахідки існування людей доби неоліту (6-3 тис. років до н.е). В 6-8 ст. наш район знаходився на межі двох племінних об`єднань – древлян та дублів (волинян).
 Вперше згадується Звягель (або Возвягель) в Іпатіївському літописі у 1257-1258 роках як місто Галицько-Волинського князівства.
 Походження назви міста пояснюється кількома версіями. За однією з них за часів Київської Русі по повноводній на той час Случі через Звягель проходив торговельний шлях з Києва на Захід. Річкові береги з`єднував підйомний дерев`яний міст. Коли кораблі підходили до нього – їхні високі щогли торкалися натягнутого перед мостом канату, починав дзвонити дзвін. Це служило сигналом, що час підняти міст і пропустити корабель. Від слова «дзвони» і пішла назва міста – Звягель. 
 Неповторна, чарівна і мальовнича природа рідного краю. Саме її краєвиди давали натхнення для творчості геніям української та світовоїкультури. Саме вона плекає в наших серцях почуття людяності, відчуття прекрасного, дає натхнення жити і творити. 
 Восени 1846 року у селі Гульськ перебував Т.Г. Шевченко, котрий тоді брав участь в експедиції за завданням археологічної комісії на Волині та Поділлі. Поблизу колишньої поштової станції, де зупинявся Тарас Григорович (нині це район автовокзалу), Великому Кобзарю споруджено пам`ятник.
 У 1871 році у місті Новоград-Волинський народилася Леся Українка (Лариса Петрівна Косач), котра проживала тут з родиною до семирічного віку. Саме незрівняні краєвиди Новоград-Волинщини дали натхнення поетесі для написання її славнозвісної драми феєрії «Лісова пісня». 
 Від безсмертної «Лісової пісні», яка народжувалася в серці Лесі Українки саме на надслучанських кручах, невпинно б`ють і донині джерела творчості і натхнення. Саме з них черпають наснагу і народжуються нові таланти.  
 На Новоград-Волинщині діє районний Будинок культури у с. Ярунь, селищний будинок культури, 25 сільських будинків культури, 49 сільських клубів та 77 бібліотечних установ.  
Функціонують філії Новоград-Волинської дитячої музичної школи в селах: Ярунь, Несолонь, Пилиповичі, Гульськ, Велика Горбаша та смт Городниця. В них навчається 95 учнів та 3 учніпідготовчогокласу; працює 27 викладачів. Заняття в містівідвідуютьучнісілЧижівка, Сусли, Великий Молодьків, Варварівка, Майстрів, Борисівка, Орепи. Початковухудожнюосвітуздобувають 22 учні в Городницькій та 14 в Ярунській філіях художньої школи; працює 3 викладачі. 
 3 працівники мають звання «Заслужений працівник культури України», керівник народного аматорського фольклорного колективус. Сусли А.І. Щирська «Заслужений працівник для культури Польської». 
 Народних умільців в районі 112, 2 майстри народної творчості з сіл Броницька Гута та Чижівка. 
У районі плідно і творчо працюють 46 вокально-хорових і фольклорно-етнографічних колективів. З них 8 мають Почесне звання «народний аматорський» і «зразковий». 
 За високу майстерність, художній рівень репертуару, вагомий внесок у розвиток культури українського народу та активну роботу по організації змістовного дозвілля дітей та молоді шести колективам району присвоєно звання «народний аматорський» та двом колективам «зразковий».
Звання «Народний» присвоєно:
1. Народний аматорський гурт «Кришталеві дзвони» районного Будинку культури. Художній керівник – заслужений працівник культури Українит Сидорчук Віталій Анатолійович. Звання присвоєно 28 грудня 2002 року постановою колегії управління культури обласної державної адміністрації за № 4/5.
2. Народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив Будинку культури села Червона Воля. Художній керівник – Потайчук Леонід Андрійович. Почесне звання присвоєне рішенням колегії управління культури і туризму облдержадміністрації 15 грудня 2009 року за № 4/1.
3. Народний аматорський хор Будинку культури села Броницька Гута. Художнійт керівник – заслужений працівник культури України Примак Валерій Олександрович. Звання присвоєно у грудні 1997 року згідно постанови колегії управління культури і туризму облдержадміністрації.
4. Народний аматорський фольклорно-етнографічний гурт Будинку культури села Гірки «Перлина». Художній керівник – Гаєвська Лариса Миколаївна. Звання присвоєно у 1990 році постановою колегії управління культури облдержадміністрації. 
5. Народний польський фольклорно-етнографічний колектив «Білі голубки» клубу села «Сусли». Художній керівник – Щирська Антоніна Іванівна. Звання присвоєно у 1996 році постановою колегії управління культури облдержадміністрації.
6. Народний аматорський гурт районного Будинку культури села Ярунь. Художній керівник – заслужений працівник культури України Лагасюк Юрій Оксентійович. Звання присвоєно у 1988 році постановою колегії управління культури облдержадміністрації. 

Звання «Зразковий» присвоєно:
1. Зразковий дитячий танцювальний колектив «Віночок» Будинку культури села Пилиповичі. Художній керівник – Кочубей Світлана Михайлівна. Звання присвоєно 16 грудня 2008 року рішенням колегії управління культури і туризму облдержадміністрації.
2. Зразковий дитячий фольклорно-етнографічний колектив районного Будинку культури села Ярунь. Художній керівник – Матвійчук Василь Якович. Звання присвоєно 16 грудня 2008 року рішенням колегії управління культури і туризму облдержадміністрації. 

Аматорські колективи щорічно гідно представляють район на міжнародному святі літератури і мистецтв «Лесині джерела». 
 17 березня 2011 року в Житомирському обласному музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги під девізом – словами Лесі Українки «Нехай мої струни лунають, нехай мої співи літають по рідній, коханій моїй стороні!» відбувся звіт аматорських колективів та майстрів народної творчості району. У творчому звіті узяли участь понад 340 учасників, понад 100 народних умільців. 
 Працівниками районного методичного центру народної творчості відділу культури і туризму велика робота ведеться по запису народних свят, обрядів, зокрема «Дівич-вечір», «Сватання», «Весілля», стародавніх пісень від старожилів району і учасників фольклорних колективів. Планується на основі зібраних матеріалів розробити сценарій і постановку «Українське весілля». Працює фольклорно-етнографічна експедиція з виїздами в села з метою вивчення етнографічних особливостей художніх промислів і проводиться їх систематизація. Нематеріальна спадщина є одним з основних складових відродження української нації. 
 


 


Відділ культури Новоград-Волинської районної державної адміністрації© 2011-2024

e-mail:   rda-kultura@rambler.ru           тел.:   (04141)52276
Хостинг від uCoz