Меню cайту





Пошук

Оголошення

Календар
«  Березень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Корисні сайти







Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вітаю Вас, Гість · RSS 07.08.2020, 06:32

Головна » 2012 » Березень » 19

Як швидко плине час! Дні, місяці, роки – мов пісок крізь пальці… Лише добрі справи чи творчі доробки лишаються віхами на життєвому шляху і вказують, що життя було прожито не марно. Немало таких віх позначили життєвий шлях Галини Миколаївни Колесник, вчительки Анастасівської школи. В далекі 60-ті маленькою ученицею прийшла вона в цю школу, а зараз, маючи за плечима немалий стаж та досвід, звання та нагороди, працює тут вчителькою.
З особливою теплотою згадує Галина Миколаївна перші роки свого життя, проведені в дорогому її серцю селі – Любтові. Славився Любтов не лише надзвичайно мальовничою природою і мудрими та працьовитими людьми, але й самобутніми звичаями, обрядами, ремеслами, зразками усної народної творчості. Давно нема цього села на світі, а й досі колишні любтовці чують шум його греблі, шепіт його лісів, живуть за мудрими порадами своїх предків і не можуть змиритись із зникненням свого незабутнього Любтова. Не змогла змиритися і Галина Миколаївна та й зібрала всі можливі матеріали про Любтов – тексти, рисунки, світлини, схеми, карти. Вийшла ціла велика книга з 19-ти розділів, яка зібрала найкращі відгуки всіх, кому доводилось її читати. У 2008 році було вирішено видрукувати книгу державним коштом по Програмі випуску соціально значущої літератури місцевих авторів. Але оскільки цей проект було профінансовано мало, то було видано книги меншого обсягу. А випуск книги «Любтов «Спроба оживити минуле» лишається не лише у мріях Галини Миколаївни, а й усіх тих любтовців, котрі ще не відійшли у вічність. «На Любтові і сонце інакше сходило…», - казав колись один із них.
А ще у Галини Миколаївни є мрія, щоб зроблена нею справа стала прикладом того, як можна зібрати (поки не пізно) базу даних про зниклі та зникаючі села (можливо і в масштабах України) – адже це була б неоціненна спадщина для нащадків. І участь в такому почині – справа достойна.
Вміння авторки малювати допомогло в оф ... Читати далі »
Переглядів: 870 | Додав: Max7 | Дата: 19.03.2012 | Коментарі (0)



Христина Алчевська народилась 4 березня 1882 року в Харкові. 1902 р. вона закінчила учительські курси в Парижі, за прикладом матері своє покликання вбачала в тому, щоб "сіяти розумне, добре, вічне", а відтак почала свою педагогічну кар'єру. З 1905 року Христя Алчевська розпочала друкувати свої поетичні твори в періодиці, а згодом дебютувала збіркою віршів "Туга за сонцем", яка побачила світ 1907 р. в типографії Ситіна в Москві. З-під її пера одна за одною виходять нові поетичні збірки: "Сонце з-за хмар" (1910), "Пісня життя" (1911), "Вишневий цвіт" (1912), "Пісні серця і просторів", "Моєму краю" (обидві 1914). Разом з тим Христя Алчевська впевнено опановувала й інші жанри літератури. Залишила слід в лірико-психологічній прозі, драматургії. Активно працювала як перекладач, збагачуючи українську літературу кращими зразками російської та французької літератури. Особливим цінним її внеском є переклади романів Віктора Гюго "93 рік", "Трудівники моря" та інші. Дбаючи про популяризацію українського письменства, переклала деякі твори Тараса Шевченка, Івана Франка та Павла Тичини французькою мовою. До останку письменниця невтомно працювала на літературному поприщі. Вічний спокій вона знайшла 1931 року в своєму рідному місті Харкові.
Прикро, але велика спадщина Христини Алчевської (близько 4 тисяч творів) тільки незначною своєю частиною відома широкому загалу.
Талант Христі Алчевської найповніше проявився в ліричнім краєвиду. Причому традиційно вірна поетеса була насамперед південному пейзажу. Вона, за визначенням Ольги Кобилянської, "людина з сонцем на устах", - щедро наповнювала сонячним промінням український літературний пейзаж. Чільне місце у мотивах її по-жіночому ніжних віршів-акварелів належить Південному берегу Криму, який вона часто подає немов з висоти ... Читати далі »
Переглядів: 706 | Додав: Max7 | Дата: 19.03.2012 | Коментарі (0)


Рідне моє Полісся, 
Житня моя сторона, 
Поки дзвенить твоя пісня, 
Буде всміхатись весна! 

Юрій Ковальський 

Уже третю суботу поспіль збираються глядачі у клубних закладах району, щоб послухати українські народні пісні, вірші, гуморески, передивитися фрагменти обрядів і свят, поринути у світ прекрасного. У районі тривають огляди колективів художньої самодіяльності, що проводяться на виконання розпорядження голови райдержадміністрації «Про проведення зональних оглядів колективів художньої самодіяльності».
Недаремно народну культуру та мистецтво українців вважають одними з найбагатших надбань культурної спадщини європейських націй. А носіями і творцями культури є українські люди.
17 березня до районного Будинку культури с. Ярунь прибули колективи сіл Ярунь, Велика Горбаша, Кожушки, Колодянка, Коритища, Будища, Жолобне та Гірки, щоб показати своє мистецтво.
У фойє будинку культури Бойко В.Р із села Гірки розмістила рушники, вишиті її умілими руками.

 

Господиня цього клубного закладу Сидорчук Ю.П. гостинно з посмішкою зустріла гостей. У всьому відчувається рука директора будинку культури: і у святково прибраній вишитими рушниками сцені, і у чистій засланій на столі (для журі) скатертині, і у короваю, якого спекла. Саме з цим короваєм і вітали діти ... Читати далі »
Переглядів: 1779 | Додав: Max7 | Дата: 19.03.2012 | Коментарі (0)

Відділ культури Новоград-Волинської районної державної адміністрації© 2011-2020

e-mail:   rda-kultura@rambler.ru           тел.:   (04141)52276
Хостинг від uCoz