Івана Купала, Купайла — традиційне і надзвичайно популярне українське свято, яке відзначають в ніч з 6 на 7 липня. Отримало свою назву від імені давнього божества Купала. Квінтесенцією свята є очищення з допомогою вогню і води, найдавніша форма магічних дій.
Це найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.
Народна пам’ять зберегла Купальську обрядовість та пісні, які, як гаївки та колядки, належать до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя – Сонця.
Саме цього дня, 7 липня у селах району святкували Івана Купала. Чудові театралізовані дійства були проведені завдяки зусиллям клубних працівників району, серед яких працівники Киківського та Гульського Будинків культури. Свято пройшло за усіма народними атрибутами. Були тут і міфічні герої, і дівчата з хлопцями в українському вбранні, і купальське вогнище. Співалися народні пісні, водилися таночки та плелися вінки. До пізнього вечора тривали народні купальські гуляння.
