( до 125-річчя від дня народження А.С.Макаренка, українського
та російського педагога-новатора, класика світової літератури)
" Я живу потому, что люблю жить,
люблю дни и ночи, люблю борьбу и
люблю смотреть, как растет человек,
как он борется с природой, в том числе
и со своей собственной природой”.
А.С.Макаренко
Почесне місце у педагогіці ХХ століття належить людині непохитних переконань та безмежної душі, геніальному педагогу-теоретику і практику, блискучому письменнику, одному з фундаторів системи дитячо-підліткового виховання, що підняв науку на новий рівень – Антону Семеновичу МАКАРЕНКУ.
Народився Макаренко в м. Білопіллі Сумського повіту (тепер Сумської області) в сім’ї майстра малярного цеху залізничних майстерень. У 1896 році вступив до Білопільського двокласного залізничного училища, будинок якого зберігся й понині. З осені 1901 року через від’їзд родини до м. Крюкова, навчався у Кременчуцькому міському чотирикласному училищі. Після закінчення училища у 1904р. хлопець продовжив навчання на однорічних педагогічних курсах, що готували учителів початкової школи.
Працюючи з вересня 1905р. помічником учителя двокласного залізничного училища, він мріє продовжити навчання. Його бажання здійснилося восени 1914р., коли молодого Антона Макаренка прийняли казенним стипендіатом до Полтавського учительського інституту. У червні 1917 року, закінчивши інститут із золотою медаллю, почав керувати у Крюкові Вищим початковим ( залізничним) училищем. У серпні 1920 року він приз
... Читати далі »
Володимир Іванович Вернадський – український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму.
Народився В.І. Вернадський 12 березня 1863 року в Петербурзі. Коли йому було 4 роки, батьки переїхали в Харків.
З наукових джерел відомо, що молодий Вернадський був небайдужий до історії України. Зокрема, читав і польські книги про історію України, написав навіть статтю «Угорська Русь з 1848 року». Під впливом батька, Володимир Вернадський віддав перевагу все ж природознавству і поступив на фізико-математичний факультет Петербурзького університету. У званні кандидата наук В.І. Вернадський закінчив університет і залишився в ньому для підготовки професорського звання.
На час першої російської революції В.І. Вернадський – вже відомий професор, а також борець за вільнодумство, демократію. Перебіг революційних подій спонукає його до праці в Тимчасовому уряді. У квітні 1918 року приходить до влади гетьман Скоропадський, проголошується Українська держава. Вернадського запрошують до Києва. Тут він очолив Комісію з організації Академії наук і Української національної бібліотеки, а також комісію з питань вищої школи. У вересні на засіданні комісії за доповіддю В.І. Вернадського було ухвалено заснувати щорічні асигнування на наукові роботи, експедиції. Комісія подбала про Ботанічний сад Києва, про створення Геодезичного інституту.
У жовтні 1918 року В.І. Вернадського обирають першим президентом Української Академії наук. Почалося створення біогеохімічної лабораторії.
З приходом більшовиків становище УАН погіршилося.
В.І. Вернадський тяжко захворів. У 1921 році він повертається в Петроград і стає директором Радієвого інституту. У 1926 році В.І Вернадський від’їжджає до Франції на запрошення Сорбо
... Читати далі »
