Зійди,  Сонце,  на Купала

                                               Зійди, Сонце, на Купала.

                                                        Стогни, Земле, під Купайлом!

                                   Ой ти, наше дитя,

             Прийми нас під своє прикриття!

                    (Зі старовинної купальської пісні)

Якщо запитати українців, яке їхнє найулюбленіше свято, - то чи не кожен другий відповість: Купала! І справді, закодована таїна, божественний Дух цього прадавнього свята настільки потужні, що і через тисячоліття зовуть сущих на землі, з сонячним іменням Україна, животворними багаттями, незнищенним обрядовим відлунням, сяйвом цвіту папороті, в якій захована віковічна мрія українців про щастя, яке в купальську ніч можна відвоювати в темних сил. За народним повір’ям в ніч на Купала дерева, квіти, видимі і невидимі духи, вільно розгулюють в природі, танцюють в хороводах, тож коли, як не на Купала, скупатися в їхній оновлюючій енергії, наворожити, вимолити захисне прикриття для себе, своєї родини, неньки України?..

5-го липня зелена царина, біля районного Будинку культури, який є духовно-творчою серцевиною села Яруня, святково задзвеніла, замайоріла красивим велелюддям небайдужих Ярунців, котрі не забули і не забувають звичаїв прадавніх, по глибинній Ріці яких плине човен їхнього дивовижного світогляду.

Святкуючих повело в свою неспинну стихію купальське обрядове дійство відтворене учасниками дитячого зразкового фольклорного колективу «Райце» (керівник Валентина Шевелюк), поетичні славлення Сонця, Води, Природи чарівними дівчатами перевтіленими в Квіти, Русалок польових, театралізоване дійство, представлене дивовижними Спасами: Ягідним, Малиновим, Чорничним, Медовим, Грибним, а ще незабутня з’ява царя Води (Андрій Осіпчук) з Русалочками, які за словами Водяника «Гарніші білих лілій водяних»!

Вогняний Купало — уособлення Сонця Семиярого (Олексій Коренчук) та заворожуюча Купалочка — уособлення Води, розквіття Природи (Наталія Постайчук) уміло переплітали запальні обрядові ігри, розваги, хороводи з пісенним розмаїттям, таночками, які щедро дарували талановиті Іванка Конончук, Оксана Осіпчук, Тетяна Козир, дитячий танцювальний колектив районного Будинку культури (керівник Володимир Алексеєнко). 

Учасники неперевершеного хорового колективу районного Будинку культури (керівник — заслужений працівник культури України Юрій Лагасюк) подарували дивовижні купальські пісні, ще раз засвідчивши істинність віршованих рядків подарованих для них:

Маестро, всі хористи Ваші,

не просто люди — промінці

пісенної основи диску Сонця!

Весняних струн живлющі пагінці,

очікувані радості гінці,

і мужні — Пісні України оборонці!

Близько опівночі обізвалася голосами хористів купальська пісня з такої глибини віків, що й не прозирнеш, і такого змісту, що треба довго мудрувати, щоб почуте розмудрувати:

Ой летіло помело

Через наше село.

Стовпом дим, стовпом дим.

А Іванкова голова засмалилася

Тай курить, тай курить.

А Маруся з радощами

Носить воду пригорщами,

Та й гасить, та й гасить!

Ярунське небо освітило очисне багаття запалене Купалом. Звучали мелодії, а люди незмигно вдивлялися у високе, грайливе полум’я замріюючи щось своє, найперше, певно любов і мир…

В цю мить пригадався вислів мудрих про те, що можна вічно дивитися на воду, яка біжить, вогонь, який горить і жінку, яка танцює. Тут варто було б додати: і на купальські вінки. На той час дівчата з віночками, плетеними із барвистих квітів, поспішили до води, ворожити, а сяючі свічечки ще довго манили, милували зір людей, які ревно спостерігали за цим чародійством на берегах ставу.

Для організації та проведення таких народних свят потрібні неабиякі зусилля, професіоналізм. Тож низький уклін організаторам: працівникам районного Будинку культури Валентині Шевелюк, Андрію Постайчуку Лесі Сарницькій, Олександру Барабашу, директору — заслуженому працівнику культури України Юлії Сидорчук, спонсору — депутату районної ради Миколі Олександровичу Кузнєцу.

Розваги, танці тривали до пізньої ночі. Купальське свято наснажило радістю серця дорослих, відбилося в очах дітей казковим малюнком, додало віри в те, що українці обов’язково знайдуть Квітку Щастя, бо вони є носіями унікальної культури, красивого святкового світу.

Ніна Петрук,

методист РМЦНТ

відділу культури РДА