За висловом Шекспіра, «життя театр, а всі ми в нім – актори». Символами театру є маска, труба й меч. Маска - це спроба захистити душу, перетворюючи дійсне на бажане. Трубою скликали народ на вистави мандрівних акторів. Мечем карала людські вади муза Мельпомена…
Умістивши в своєму феномені все різноманіття культур від Європи до Японії, театр є універсальною мовою спілкування людини з буттям.
Українська театральна традиція потужна й багата, згадати хоча б славетні імена таких корифеїв вітчизняної культури, як брати Тобілевичі, Марія Заньковецька, Лесь Курбас, Євгенія Мірошниченко, Богдан Ступка та безліч інших. Творчі надбання митців знаходять своє втілення, продовжують розвиватись у сучасній театральній школі, багатій талановитими особистостями.
Наш національний театр – справжнє багатство, це неповторне свідчення української духовності. Водночас театральне мистецтво є своєрідним дзеркалом, у якому відображуються характерні особливості життя суспільства, його прагнення, духовний та інтелектуальний потенціал, негативні й позитивні тенденції його розвитку.
Міжнародний день театру відзначають щорічно 27 березня з 1962 року. Свято встановлене на ІХ-му конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО, що відбувся у Відні в 1961 році. Це не просто професійне свято майстрів сцени, це свято мільйонів глядачів, яким театр дає шанс зберегти й утвердити гідність. Саме з цієї причини за свою понад двотисячорічну історію цей вид мистецтва не втратив своєї популярності.
В читальному залі районної бібліотеки для дорослих до Міжнародного дня театру проведено мистецьку годину та оформлено книжкову виставку «Театр - шлях до світла душі». На ній увазі присутніх представлено книги про історію театру, український театр ХХ століття, театр Житомира та театральних корифеїв України.
Матеріал підготувала
провідний бібліотекар
відділу обслуговування
районної бібліотеки для дорослих
Дяченко О.В.
