За висловом Шекспіра, «життя театр, а всі ми в нім – актори». Символами театру є маска, труба й меч. Маска - це спроба захистити душу, перетворюючи дійсне на бажане. Трубою скликали народ на вистави мандрівних акторів. Мечем карала людські вади муза Мельпомена…
Умістивши в своєму феномені все різноманіття культур від Європи до Японії, театр є універсальною мовою спілкування людини з буттям.
Українська театральна традиція потужна й багата, згадати хоча б славетні імена таких корифеїв вітчизняної культури, як брати Тобілевичі, Марія Заньковецька, Лесь Курбас, Євгенія Мірошниченко, Богдан Ступка та безліч інших. Творчі надбання митців знаходять своє втілення, продовжують розвиватись у сучасній театральній школі, багатій талановитими особистостями.
Наш національний театр – справжнє багатство, це неповторне свідчення української духовності. Водночас театральне мистецтво є своєрідним дзеркалом, у якому відображуються характерні особливості життя суспільства, його прагнення, духовний та інтелектуальний потенціал, негативні й позитивні тенденції його розвитку.
Міжнародний день театру відзначають щорічно 27 березня з 1962 року. Свято встановлене на ІХ-му конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО, що відбувся у Відні в 1961 році. Це не просто професійне свято майстрів сцени, це свято мільйонів глядачів, яким театр дає шанс зберегти й утвердити гідність. Саме з цієї причини за свою понад двотисячорічну історію цей вид мистецтва не втратив своєї популярності.
В читальному залі районної бібліотеки для дорослих до Міжнародного дня театру проведено мистецьку годину та оформлено книжкову виставку «Театр - шлях до світла душі». На ній увазі присутніх
... Читати далі »
