Святкування  Купала  в районі

Новоград–Волинщина – славна земля, звідусіль захищена лісами, так, ніби немовля в колисці, з великою історією та відкритими щиросердними людьми, які завжди вміли працювати і святкувати, які шанують добро і не терплять зло. Це край, де завжди цінувалися та зберігалися звичаї та традиції нашого народу, а також і його історія.

Однією з вагомих традицій для нашого краю стало щорічне святкування народного свята Івана Купала, також відомого у народі, як «Іванів день», з усіма його обрядами. Івана Купала (Іванів день) - свято, відоме з далеких часів. Цього дня слов'яни вшановували сонце, родюче літо і зелені луги. Люди одягали вінки, які плели з квітів і трав, танцювали, співали оди природі... Цьогоріч заходи до проведення свята у Новоград–Волинському районі були проведені з 4 по 12 липня. Жителі сіл, а також завітавші гості збиралися біля місцевих водойм, збиралися і старі, і молоді, щоб відсвяткувати одне з найкрасивіших і найзагадковіших літніх свят – Івана Купала. Присутні мали змогу побачити різні театралізовані купальські дійства, пострибати через «живий вогонь», який, як кажуть в народі, сприяє очищенню від гріхів і хвороб, місцева молодь спалила купальські символи – Марену і Купайла, взяла участь у різних конкурсах, та й, зазвичай, просто відпочивала та отримувала позитивний настрій та емоції. Молоді дівчата пускали віночки на воду тому, що вінок завжди був символом успіху, молодості, щастя та дівоцтва. Без цього атрибуту неможливо уявити українську культуру. Раніше в Україні вінки пливли на кожне свято, але чи не найбільше з ним асоціюється саме купальське свято. Це символ як життя, так і смерті: він є знаком скорботи за загиблими та померлими. Тому жителі сіл збиралися цього разу не лише для того, щоб відсвяткувати Івана Купала, а й для того, щоб згадати, що ми - українці, за що і заради чого боремось, згадати тих, кого з нами вже немає, хто заплатив за нашу свободу найдорожчу ціну – власне життя.

А на завершення хочеться сказати, що подібні народні свята допомагають зрозуміти українську культуру та історію. У свою чергу, це дає розуміння необхідності збереження та підтримки українських народних традицій.

Методист РМЦНТ

Іванна Конончук