Василь Стефаник – автор самобутніх, глибоких за змістом і мистецьки довершених соціально-психологічних новел про життя західноукраїнського селянства кінця ХІХ – початку ХХ століття. Йому належить почесне місце в історії української класичної літератури. Уже після появи перших збірок Стефаникових новел їх стали перекладати на російську, польську, латиську, чеську, словацьку, білоруську, болгарську, німецьку та інші мови світу. Їх високо цінувала критика, і не лише українська, за велику оригінальність, справжній демократизм, реалізм, правдивість, соціальну загостреність, психологічну заглибленість, особливий ліризм, винятковий лаконізм та художню вивершеність. Стефаник сказав нове слово в літературі, став одним із найславетніших новелістів світу.
Чимала роль у популяризації життя та творчості письменника належить літературно-меморіальному музеєві в селі Русові, який побудував і в якому жив останніх 26 років Василь Стефаник.
Творчість володаря дум селянських, славного майстра новели Василя Стефаника належить до кращих здобутків Вітчизни, художнього слова, вона є одною з чарівних перлин у світовій мистецькій скарбниці.
До 125-річчя від дня народження українського письменника-новеліста В.Стефаника у районній бібліотеці для дорослих на кафедрі юнацтва оформлено книжкову виставку «Співець рідної землі».
Матеріал підготувала
бібліотекар кафедри юнацтва
районної бібліотеки для дорослих
Осипчук Г.П.
