«СНІД! не залишимося байдужими »
( до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом)
З часів набуття Україною незалежності пройшов недовгий, але суперечливий шлях входження до світової спільноти. Поряд з надбаннями цього періоду, такими, як демократизація, зникнення «закритих для обговорення» тем, реформування ґрунтовних засад економічного життя, шлях супроводжувався й вкрай негативними і небезпечними явищами. Зокрема, стрімке поширення в країні ВІЛ/СНІДу. За даними соціологічних досліджень, серед шляхів ВІЛ – інфікування кількісно переважає ін’єкційне вживання наркотичних речовин, водночас останнім часом збільшується питома вага інфікованих статевим шляхом та почастішали випадки передачі ВІЛ – інфекцій від інфікованої матері до дитини під час вагітності та пологів.
Безсумнівним є той факт, що профілактика ВІЛ/СНІДу має виходити з найбільш ефективних та продуманих шляхів, які позитивно зарекомендували себе не лише в нашій країні, а й у світовій стратегії протидії СНІДу.
Всесвітня компанія протидії СНІДу проходить під гаслом : «Живи і дай жити іншим».
Досвід розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу у всьому світі показати, що ця епідемія здатна виявляти в людях як позитивні сторони, так і негативні.
Сьогодні тисячі молодих людей є активними споживачами наркотичних речовин, і більшість них гине з причин, пов’язаних із вживанням, а не від СНІДу : передозуванням, отруєння неякісними наркотиками, інфекційні захворювання. Враховуючи вищезазначене, необхідно змінити підходи до профілактики ВІЛ/СНІДу серед уразливих груп: з відсторонення та відчудження – на розуміння співпрацю. Одним з можливих, але непростих шляхів боротьби з епідемією є розвиток соціальної солідарності і почуття відповідальності кожного. Необхідно уважно ставитися до своєї власної поведінки, не наражати себе на ризик; позбавлятися шкідливих звичок, сумнівних стосунків бути обережним і обачливим. Саме така позиція дозволяє не звинувачувати когось у власних проблемах, а нести відповідальність за своє життя і життя тих, хто поруч. З цього проводу пригадуються слова Георга Кляйна: « … епідемія СНІДу нагадала нам про нашу уразливість, хиткість та скороминучість нашого життя».
