«Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття…»
Кожного року, коли тануть сніги і впевнено вступає у свої права весна, на Панській горі в селі Гульськ проводяться заходи, присвячені Дню народження великого мислителя, пророка, поета і художника - Т.Г.Шевченка.
9 березня, гарного сонячного дня, тут зібралися жителі с.Гульськ і району, прибули керівники району, щоб вшанувати світлу пам’ять Великого Кобзаря.
Захід розпочали ведучі Олексій Коренчук і Яна Опанасюк словами: сердечно вітаємо всіх на гостинній Гульській землі! На величній скрижалі пам’яті довічно вписане ім’я великого поета і співця українського народу – Тараса Григоровича Шевченка. Життя геніального поета історично пов’язане з цим селом, бо життєві стежки Кобзаря пролягли і через Поліський край. Історія зберегла для нас свідоцтва перебування Т.Г.Шевченка у нашому місті і районі. Саме тут, у селі Гульськ, по росяних травах мальовничих берегів Случі, ступала нога великого митця, який увіковічив свою присутність в повісті «Варнак». Нині, як і щороку, ми проводимо Шевченківське свято, аби не просто вшанувати пам’ять геніального поета, а й серцем відчути його невмируще слово, продемонструвати велику повагу і незмінну любов до світоча національної української літератури.
Народний аматорський фольклорний колектив «Кришталеві дзвони» (художній керівник В.Сидорчук) і всі присутні виконали пісні на слова Т.Г.Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий» та «Ой чого ти почорніло, зеленеє поле».
Керівники району з шаною і любов’ю поклали квіти до пам’ятного Знаку Тарасу Григоровичу Шевченку. З вітальним словом виступили перший заступник голови районної державної адміністрації Руслан Миколайович Кирилюк, заступник голови районної ради Рудницький Дмитро Вікторович та депутат районної ради Микола Олексійович Іванюк. Присутні пам’янули хвилиною мовчання всіх тих, хто поклав на вівтар незалежності, свободи, соборності і державності своє життя, хто загинув за нашу вільну Україну. Народний аматорський вокальний ансамбль «Чарівниці» (художній керівник В.Примак) виконав пісню «Наша історія».
Діти місцевої школи читали вірші Великого Кобзаря.
Минають роки, десятиліття, століття… Але ніколи не зникне український народ і його невгасима любов до всього найкращого, що квітчає рід людський і землю рідну. Не заросте стежина до могили Тараса Шевченка. Не зів’януть квіти на ній, не згасне зірка, що так невсипуще світить над ним. Не зганьбиться Україна, маючи таких синів, як Тарас Шевченко. Жоден поет світу не зрівняється з великим Кобзарем у величі своєї жертовної любові до свого народу.
Завідуюча РМЦНТ
Повторейко М.П.
|
