Меню cайту





Пошук

Оголошення

Календар
«  Липень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Корисні сайти







Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вітаю Вас, Гість · RSS 14.07.2020, 03:04

Головна » 2015 » Липень » 29 » Лиш з піснею я справжня українка — луна сопілки пращура мого!
17:17
Лиш з піснею я справжня українка — луна сопілки пращура мого!

Лиш з піснею я справжня українка —

луна сопілки пращура мого!

 

25 липня садиба-музей родини Косачів задзвеніла голосами учасників фольклорних гуртів, які завітали чи не з усенької України на Всеукраїнський конкурс автентичного співу «Животоки». І хоча названий конкурс проходить у нашому місті уже вп’ятнадцяте, та враження від почутого, побаченого такі ж емоційні, яскраві, як і вперше, а затерті пласти народної культури проглядаються все чіткіше.

У творенні незабутнього свята брали участь фольклорні гурти, окремі самобутні виконавці і нашого Новоград-Волинського району.

З прадавнього лісового села Червоної Волі, осяяного цвітом дивовижної азалії, завітали учасники народного фольклорно-етнографічного колективу «Файні молодички» (художній керівник Леонід Потайчук). Названий колектив десятки років будить рідне Сонце прапредківськими піснями, озивається гучним відлунням славного українського роду, є окрасою багатьох велелюдних свят — від краєвидів рідного села до київських пагорбів. І цьогоріч прославлені Червоновільські співуні були неповторними, бо зуміли своїм співом передати автентичні лісові наспіви, мовні діалекти, поетичну таїну, і ще багато чого закодованого в найдревніших піснеспівах.

Слухаючи виступ Оксани Потайчук, подумалося, що напевно лісові птахи подарували цій чарівній дівчині сакральний дар — відчуття пісні, а талановиті мама Валентина і тато Леонід  -  чудовий голос, самовіддану любов до української національної культури. Тож, незважаючи на складність змагання, зумовленого великою кількістю найкращих учасників (біля 170), Оксана в номінації «Солоспів» (старша вікова категорія) посіла почесне друге місце.

Заворожили рідкісними піснями, записаними Надією Матвійчук ще від своїх прабабусь та матерів, учасниці фольклорного гурту клубу села Киянка (завідуючий Микола Копчук, бібліотекар Валентина Ясевіна). Ось хоча б ця пісенна розмова дівчини з калиною:

— Калино-малино,

Чого в лузі стоїш,

Чом не процвітаєш?

                — Стою та й думаю, як зацвісти маю.

                Зацвіту я білим — усі мене знають,

                Зацвіту червоним дівки обламають

                На свої голівки вінки посплітають…

 

Унікальні пісні-перли, записані народною співачкою Надією Євпак від свого роду, подарували учасниці народного фольклорно-етнографічного колективу «Перлина» Будинку культури села Гірки (керівник Інна Кришталь, директор Людмила Осіпчук). Уяву захоплюють навіть рядки зі старовинних обрядової купальської та побутової пісень:

— Ой ніхто там не бував де цей явір розвивав.

Ой яворе, явороньку, зелененький.

Ой таменька зійшло три місяці ясних.

Три місяці ясних,

Три парубки красних…

 

— Ой журавко, журавко,

Чого крячеш так жалко?

— Ой як мені не крячать

Та високо не літать?

Відбилася від роду,

Як той камінь у воду.

Упав камінь та й лежить —

На чужині горе жить…

 

Слухаючи такі задушевні філософські розмисли дивуєшся-ненадивуєшся поетичною, мудрою Душею унікального українського народу.

У відгомоні цього величного своїм духовним наповненням пісенного дійства прозвучали, як на мене, слушні думки учасників, які радили проводити «Лесині джерела» не у вариві спекотної пори, а в день народження Лесі Українки, чи, хоча б, у пору розквіту живого розмаю описаною Лесею в «Лісовій пісні», а ще: не підтягувати до днів смерті великої Поетеси, бо це так сплутує і кореневу основу, і сприйняття на рівні підсвідомості, і фарби справжньої святковості, що навіть найкудесніша ткаля цю куделю розплутати не годна.

Окрім визначених поважним журі трьох призових місць, усі учасники отримали дипломи з подяками за участь у конкурсі автентичного співу «Животоки».

Віриться, що доки наш народ так одержимо прагнутиме співати — доти житимуть старі легенди про божественну сутність української пісні та народжуватимуться нові, доти сяятиме у Всесвіті Сонячна Україна!

 

Ніна Петрук,

методистка РМЦНТ

 

 

 

 

 

Переглядів: 295 | Додав: DEN | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Відділ культури Новоград-Волинської районної державної адміністрації© 2011-2020

e-mail:   rda-kultura@rambler.ru           тел.:   (04141)52276
Хостинг від uCoz