День краєзнавства до 90- річчя від Дня народження Василя Земляка
23 квітня у районній бібліотеці для дорослих ім. Лесі Українки проведено День краєзнавства «Від «Рідної сторони» до «Лебединої зграї», приурочений 90-річчю з Дня народження видатного письменника Житомирщини Василя Земляка.
Бібліотекар абонементу Бака Марія Ростиславівна оформила книжкову виставу «Народе мій, без тебе я ніхто».
У читальному залі було представлено тематичну папку «Він був геніальним письменником і великою людиною» з добіркою матеріалів із періодичних видань про життя і творчість письменника, яку підготувала бібліограф Жинська Людмила Василівна.
Василь Земляк (справжнє ім’я – Вацлав Сидорович Вацик) увійшов у історію української літератури ХХ ст. як унікальний митець, автор поетично-філософських творів, сповнених любов’ю до рідної землі.
Народився Василь Сидорович 23 квітня 1923 р. у с. Конюшівка, що на Вінниччині, у селянській родині. У 1932 р., коли Василь закінчив три класи, родина переїхала до чеських родичів і одержала житло в с. Миколаївка, де прожила до початку Другої світової війни.
Після чеської семирічки, яку закінчив із п’ятьма українськими класами, навчався в Йосипівській середній школі. Отримавши атестат про закінчення десятирічки, хлопець збирався втілити в життя свою давню мрію – стати льотчиком, тому пішов учитися до авіаційного училища в Харкові. Але війна перервала навчання: вісімнадцятирічний юнак опинився на окупованій території.
У роки Великої Вітчизняної війни перебував у підпіллі в районі Козятина на Вінниччині. З 1942-го по 1944 р. був командиром партизанського взводу, потім – командиром кінного загону ім. О.Суворова.
Ще до закінчення Другої світової війни В. Вацик – уже колишній партизан – почав працювати в Козятинському райвиконкомі на Вінниччині завідувачем плановим відділом (червень 1944 р. – листопад 1945); згодом як людину, що має досвід організаційної роботи і знайома з сільським господарством, його призначили на посаду керуючого відділом «Польовий тік» Червоненького цукрокомбінату. Пізніше – керівником радгоспного відділку в с. Червоному. Але навесні 1946 р Василь Сидорович був змушений звільнитися через конфлікт з налаштованим проти нього керівництвом. Одразу ж після цього звільнення В. Земляк залишив с. Червоне і переїхав до Житомира, де в 1949 -1953 рр. навчався заочно в Житомирському сільськогосподарському інституті. Згодом продовжив навчання в Київській сільгоспакадемії. Та вже з 24 травня 1946 р. за наказом редактора газети «Радянська Житомирщина» його затвердили на посаду кореспондента.
З того часу почалася його журналістська робота. У липні 1949 р. В. Вацик став завідувачем сільськогосподарського відділу в газеті, а у вересні 1951- го – її відповідальним секретарем. Загалом пропрацював у «Радянської Житомирщині» майже дванадцять років. У Житомирі остаточно сформувався і проявився його письменницький талант, який і викликав до життя прекрасні художні твори і саме в цій газеті ,вони були надруковані вперше.
З 1958 р. письменник перебував на видавничій роботі в «Молоді». У 1963 -1966 рр. працював головним редактором кіностудії художніх фільмів імені О.Довженка.
Перші оповідання надруковані в 1945 р. Окремими виданнями вийшли повісті «Рідна сторона», «Кам’яний брід”, «Гнівний Стратіон», «Підполковник Шиманський», романи «Лебедина зграя», «Зелені млини»; п’єса «Президент»; «Чарівний кінь» (повісті й оповідання). За сценаріями В. Земляка поставлені художні кінофільми «Люди моєї долини», «Новели красного дому», «Дочка Стратіона».
Романи «Лебедина зграя» і «Зелени млини» відзначені Державною премією УРСР ім. Т.Г.Шевченка (посмертно, 1978).
Помер Василь Земляк 17 березня 1977р. Похований він у Києві на Байковому кладовищі поруч з могилою матері.
Матеріал підготували
працівники відділу обслуговування
районної бібліотеки для дорослих
