("Архімед і Галлілей” Т.Г.Шевченко)

Кожен народ, кожна держава має в  своїй історії  імена тих людей, які завжди береже у своїй пам’яті,  імена,  які з любов’ю передаються з покоління до покоління.  Історію нашого краю сьогодні  так само не можна уявити без славетного  сина України,  ім’я якому  Тарас Шевченко. Не було і немає в Україні поета, який був би йому подібний. Не було у неньки України сина, який так ніжно і віддано любив свій народ і так страждав за нього.

          Саме з метою розкриття  величності українського поета, його майстерності, а також показати красу і неперевершеність його слова 8 березня 2014 року  у Будинку культури с. Броницька  Гута було проведено вечір вшанування пам’яті Т.Г. Шевченка,  присвячений  200 – річчю від дня народження поета.  Для того, щоб вшанувати пам’ять Т.Г. Шевченка  у залі зібралися справжні поціновувачі його мистецтва, серед яких були і маленькі дітки, і юнаки, і представники  старшого покоління.                                                                                                  

Від самого початку вечора в залі панувала справжня тиша,  тому що присутні мали можливість,  хоч на мить,  перенестися в часи життя поета. У цьому їм допомагали ведучі Овчаренко Т. і  Пашковська С., які розповіли глядачам про життєвий шлях та творчість Кобзаря. Також було закцентовано  увагу на тому, що у 1841 році Тарас Шевченко перебував на Звягельщині, а саме  -  в с. Гульськ,  після чого він написав  поему "Варнак”. Дуже цікавою та вражаючою можна назвати сценку діалогу маленького Тарасика з матір’ю,  яку проінсценували Литвинчук С. та Михальчук І.  Упродовж всього вечора з вуст ведучих та учасників  лунали Шевченківські  слова.  Це були славнозвісні  твори:  "Мені 13-тий минало”, "Сон”, "Заповіт”, "Думи мої”, "І мертвим, і живим”.  Житель с.Приход  Миржиєвський  В. також з великим захватом розповідав  слухачам  про  певні цікаві факти з біографії Шевченка, а жителька с. Дубники, яка працює в сільській бібліотеці, прочитала один з віршів поета. Не байдужим до теми Шевченка був і сільський голова, заслужений працівник культури України  Примак В.О.,  який  для проведення  вечора  доклав частинку своєї душі  і сам прочитав  вірш "Розрита могила” та проспівав відому нам пісню "Думи мої”.  Також затишку та приємної атмосфери в залі додавала виставка дитячих творчих  робіт (малюнків, вишиванок), завдяки яким розкривалася пам’ять Т.Шевченка.

     На завершення свята Броницькогутянський сільський голова  Примак В.О. та завідуюча клубом с.Броницька Гута Салфетнік С.І. виконали пісню "Реве та стогне Дніпр широкий”,  яку підхопили  усі присутні у  залі.

 

Матеріал підготувала

Методист РМЦНТ

Конончук І.О.