День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.
Мова — живий організм, який розвивається за своїми законами. Це нетлінний скарб століть, що передається від покоління до покоління і об’єднує минуле й прийдешнє. Це - спадкоємність не лише в межах роду, а й народу. Ще Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя.
У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляє близько 45 мільйонів людей, і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.
Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох - від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, своїх визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського та інших. Мають і свою велику (вже не тільки оригінальну), а й перекладну літературу.
Багато наукових дискусій викликає питання про існування писемності в українських землях. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.
Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті - вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за ім'ям монаха-переписувача Лаврентія. Як і багато інших, цей літопис відображає більш давні тексти. Зокрема до нього входить пам'ятник вітчизняного літопису "Повість временних літ", написаний на початку XII століття.
Автором "Повісті" був монах Києво-Печерського монастиря преподобний Нестор-Літописець (близько 1050-1114 рр.). Його по праву можна вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності. Всі наступні літописці, де б вони не створювали свої літописи, лише переписували уривки з праць великого літописця, наслідуючи його. І все ж перевершити його за всю історію літописання так ніхто і не спромігся. "Повість временних літ" була і залишається найвидатнішим пам'ятником слов'янської культури.
Пізнання світу через національне слово надзвичайно важливе. Рідну мову слід оберігати як своє майбутнє, пам'ятаючи про першозначення її, як безсмертя українського духу, її рятівну, очищаючу, цілющу, відроджуючу властивість.
Заснування Дня української мови - це тільки проголошення благородної мети. Що ж до практичного її втілення, то абсолютно очевидно - зберігати й плекати рідну мову може тільки її носій. Тобто, ми - українці.
До Дня української писемності та мови в читальному залі районної бібліотеки для дорослих оформлено книжкову виставку «До цілющих літописних джерел», де увазі читачів представлено літературу про історію виникнення української мови та писемності, книги та періодичні видання, що висвітлюють сучасний стан та перспективи розвитку української мови як державної мови незалежної України.
Матеріал підготували
працівники відділу обслуговування
районної бібліотеки для дорослих
