ТВОЯ ПІСНЯ, НАШ КОБЗАРЮ, У СЕРЦЯХ ЖИВЕ НАРОДУ
Праведная душе! прийми мою мову, Не мудру, та щиру. Прийми, привітай. Не кинь сиротою, як кинув діброви, Прилини до мене, хоч на одно слово, Та про Україну мені заспівай! Т.Г. Шевченко
Тарас Григорович Шевченко – це ім’я коштовною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури. Він – символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта великою любов’ю до рідної України. Майже два століття живемо, боремось, страждаємо, мріємо, любимо і радіємо разом із Тарасом. Глибинна його поезія. Слово – українське правдиве, болюче, всеосяжне. Чисті душі сприймають його, як одкровення, яке допомагає відчути і зрозуміти, що таке-рідна земля, хто ми такі, українці, «…чия правда, чия кривда і чиї ми діти».
До 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка 2 грудня у Житомирському академічному українському музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги на звітному концерті своє мистецтво показали аматори народної творчості Новоград-Волинського району.
Перед початком заходу всі присутні мали можливість оглянути виставку робіт народних умільців Звягельського краю: вишиванки, картини, вироби із бісеру, дерева та інше.
Мистецькі колективи Новоград-Волинщини привітали: заступник голови Житомирської облдержадміністрації Я.Д. Долгих, голова Новоград-Волинської райдержадміністрації С.І. Лавренюк, голова районної ради Ф.В. Весельський.
Звягельська земля, мальовничий Поліський куточок, пишається як і тим, що тут народилася геніальна поетеса Леся Українка, так і тим, що по її благословенній землі проліг життєвий шлях Великого Кобзаря. Як свідчить історична довідка у жовтні 1846 року Шевченко завітав у село Гульськ Новоград-Волинського району. Свої враження про живописну природу Гульська поет відобразив у повісті «Варнак».
«…Весніє Случ. Русалки будять русло. Із днем народження, Тарасе! — й сам Творець несе з любов’ю Синові вінець, — для нього грає на Вселенських гуслях!», - ці чудові рядки із вірша Н.Петрук, який прочитала ведуча заходу Лариса Демчук на фоні відеофільму про перебування Шевченка в Гульську, розпочавши програму творчого звіту.
У виступі аматорів району перепліталися дві величні постаті Тарас Шевченко й Леся Українка: «Спинімося над Случі вільним плесом: два генії – Тарас Шевченко й Леся – вслухалися, як тут вода шумить».
Надзвичайно зворушливо, як заклик, звучала пісня на слова та музику В.Старостишина «Примиріться, сини» у виконанні чоловічого ансамблю «Ясени», яка викликала шквал аплодисментів.
До уваги членів журі та глядачів було представлено «Весільний віночок обрядових пісень у виконанні народного аматорського фольклорного колективу Будинку культури с. Червона Воля та весільний обряд «Накривання хусткою плечей молодої» у виконанні народного аматорського фольклорного колективу «Колиска» клубу с. Немильня. Ці глибинні фольклорні матеріали, зібрані у селах Новоград-Волинського району, мають не тільки відтворюватися, а й передаватися від покоління до покоління, адже це – народна культура українців.
Радували своїми виступами народні аматорські колективи районного Будинку культури с. Ярунь та «Кришталеві дзвони», Будинку культури с. Повчине, Будинку культури с. Пилиповичі. Лунали чарівні голоси солістів С. Целецької, І. Конончук, А. Котвіцької, О. Потайчук. В. Случак натхненно прочитала уривок з балади Т.Шевченка «Причинна» у супроводі бандуриста С. Ткача, а юний гуморист А.Матвійчук прочитав гумореску П. Глазового «Остання мода». Дитячий танцювальний колектив «Мальви» Будинку культури с. Повчине подарував глядачам український народний танець «Полька».
Родзинкою програми, як зауважив заступник голови Житомирської облдержадміністрації Я.Д. Долгих, став виступ військового духового оркестру Новоград-Волинського гарнізону.
Творчий звіт Новоград-Волинського району завершено, але на сцені Житомирського академічного українського музично-драматичного театру імені Івана Кочерги ще показуватиме своє мистецтво не один творчий колектив Житомирщини, тому що довіку не зміліє живлюща бездонна криниця українських народних пісень, про що мріяв Великий Кобзар.
Матеріал підготувала
спеціаліст відділу культури
Н.Ф. Ткачук
|
