Ігор Леонтійович Муратов народився 28 липня 1912 року в родині службовця в Харкові. У 1930 році він закінчив хімічну профшколу. Характер майбутнього письменника гартується в робітничих колективах заводів «Електросталь» і Харківського тракторного. Згодом молодий член Спілки письменників, автор двох поетичних збірок іде вчитися і закінчує філологічний факультет Харківського державного університету.
Працездатність Ігоря Муратова величезна, все життя заповнене натхненною, невтомною і напруженою творчою роботою. За твір «Буковинська повість» удостоєний звання лауреата Державної премії. Протягом 30-х років і на початку 40-х одна за одною виходять у світ книжки віршів «Комсографік», «Загибель синьої птиці», «Багаття», «Дванадцятий полк», поеми «Важкий прогін», «Зелені зозулі», «Остап Горбань», вірші для дітей.
У післявоєнні роки І. Муратов виявляє себе теж насамперед як поет. Перша повоєнна книжка «Поетичні трилогії»складається з творів, написаних до війни ( «Фінський фронт», «Трилогія великої любові» ) і після війни («Похідна трилогія», «Солдатські портрети» і ін.). Виходять у світ книжки поезій «слово про Харків», «Трибуна», «Ідуть богатирі», «Лірика», поеми «Повість про щастя».
З 50-х років Ігор Муратов виявляє себе не лише як поет, а і як прозаїк. Збірки віршів чергуються з книжками прози: повісті «Жила на світі вдова», «Свіже повітря для матері», роман «У сорочці народжений» і документальна поема в прозі «Дорога до сина».
На абонементі Новоград-Волинської районної бібліотеки для дорослих оформлено книжкову виставку «Сповідь І.Л. Муратова» до 100-річчя з дня народження видатного українського поета та письменника.
Матеріал підготували працівники
районної бібліотеки для дорослих
10 липня минає 75 років від дня народження українського поета, перекладача, мистецтвознавця, журналіста, громадського діяча, нашого земляка Валентина Болеславовича Грабовського. В.Грабовський народився у 1937р. в селі Городне Краснокутського району на Харківщині, а 1939 р. переїхав з ріднею на Житомирщину. Дитячі та юнацькі роки минали в батьківському селі Вірівка Ємільчинського району Житомирської області. Рано втратив батька (загинув на війні). Залишився з матір`ю, яка згодом стала головною героїнею його поезій. Валентин закінчив Вірівську початкову школу, потім – Нараївську семирічку, в 1954 році закінчив Великояблунецьку середню школу зі срібною медаллю. Затим навчався на філологічному факультеті Житомирського педінституту ім. І.Франка (1954-1959) та на факультеті журналістики Вищої партійної школи при ЦК КП України в Києві. З журналістикою В.Грабовський пов`язав своє життя в серпні 1959р. Спершу працював у редакціях районних газет, а з березня 1964 до серпня 1986-го – в колективі редакції обласної газети «Радянська Житомирщина». В останні роки і години працював головним редактором всеукраїнського часопису «Народний лікар України». Понад 20 років Валентин Болеславович очолював обласне літературне об`єднання ім. Б.Тена, а згодом – літературно-мистецьку студію ім.М.Клименка при Житомирському видавництві «Полісся».
За піввіку В.Грабовський видав майже два десятки популярних у широкому літературному і читацькому світі книг. Багато його книг є у нашій районній бібліотеці для дорослих, його вірші є в альманахах та періодичних виданнях (газетах, журналах). Вихід в світ кожної нової книжки ставав подією в літературному житті Житомирщини.
У поезії він був пошуковцем, а в пошуку історичним та мистецьким – поетом. Діапазон його художнього мислення тісно ув`язувався із топонімікою та історією Полісся.
«Не жить мені, якщо забуду
... Читати далі »
